Сім чудес світу, або Сім чудес Стародавнього світу — список найпрославленіших пам'яток античної культури часів Ойкумени, з якого до наших часів збереглась лише Піраміда Хеопса. Складання списку найславетніших поетів, філософів, полководців, великих царів, як і пам'яток архітектури і мистецтва — традиційний «малий» жанр грецької елліністичної поезії і свого роду вправа в риториці. Сам вибір числа освячений найдавнішими уявленнями про його наповненість, закінченість і досконалість, число 7 вважалося священним числом бога Аполлона (Семеро проти Фів, Сім мудреців і т. і.). Подібно збірникам висловлювань знаменитих мудреців, збіркам анекдотів і розповідям про дива, твори про Сім чудес світу були популярні в античну епоху і включали в себе описи найграндіозніших, найпрекрасніших або в технічному сенсі найбільш вражаючих будівель і пам'ятників мистецтва. Ось чому їх називали чудесами, в той час як в списку відсутні багато справжніх шедеврів стародавньої архітектури та мистецтва — Акрополь в Афінах з творінням Фідія — статуєю Афіни, Парфенон, прославлена статуя Афродіти Кнідської роботи Праксітеля і т. і. Згадки про Сім чудес з'являються у творах грецьких авторів, починаючи з епохи еллінізму. Їх треба було знати вже в школі, про них писали вчені й поети. У тексті одного єгипетського папірусу, що являв собою свого роду навчальний посібник, згадуються обов'язкові для заучування імена знаменитих законодавців, живописців, скульпторів, архітекторів, винахідників, найбільші острови, гори і річки і, нарешті, сім чудес світу. «Відбір» чудес відбувався поступово, і одні чудеса змінювали інші.
Сім нових чудес світу ‒ проект організований фондом «Нові сім див світу» (NOWC), який об’єднав сім чудес стародавнього світу зі списком сучасних чудес з метою збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь, аби уникнути повторення ситуації з шести стародавніми дивами світу.

До них входять:

Великий китайський мур

Петра

Тадж-Махал

Колізей

Мачу-Пікчу

Христос-Спаситель 

Чічен-Іца